Рік болю, жалю, віри, єдності та незламності...
Рік болю, жалю, віри, єдності та незламності...
Президент України Володимир Зеленський назвав рік від часу повномасштабного вторгнення РФ роком «болю, жалю, віри, єдності та незламності».
«24 лютого мільйони з нас зробили вибір: не білий прапор, а синьо-жовтий стяг. Не втеча, а зустріч. Зустріч ворога. Опір і боротьба. Це був рік болю, жалю, віри та єдності. І це рік нашої з вами незламності. Знаємо, що це буде роком нашої з вами перемоги», – написав він у фейсбуці.
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Своєю збройною агресією Росія розв’язала першу в XXI столітті
континентальну війну в Європі, підірвавши систему колективної світової
безпеки, встановлену після Другої світової війни. Світ знову зіткнувся з
режимом, який прагне силової ревізії кордонів і прямує до новітнього
тоталітаризму. Цей режим назвали «рашизмом» для означення псевдоідеології,
замішаної на поєднанні ідей фашизму й більшовизму, нацизму та євразійства,
реваншизму і ксенофобії, що прикриваються «православ’ям» та «величчю
російської культури».
Повномасштабне вторгнення російських військ в Україну остаточно зірвало
маску з агресивного путінського режиму, що 9 років прикидався
«миротворцем» та «третьою стороною» у війні на сході України, поширюючи
на весь світ дезінформацію, брехню про «Донецьку та Луганську народні
республіки», які насправді є підконтрольними Москві окупаційними режимами
в Донецькій та Луганській областях України.
Рашизм – це геноцид
У перші дні війни жертвами російських авіаударів стали передусім мирні
українські міста та села. Географія ударів охопила всі регіони країни.
На окупованих територіях зафіксовані випадки мародерства та масових
вбивств, катувань, зґвалтувань, викрадення представників місцевого
самоврядування, священників, журналістів, відомих людей та інших.
Російські війська руйнують не лише аеродроми, військові частини,
нафтобази, але й житлові будинки, пологові, лікарні, дитячі садки, школи тощо.
Житлові райони обстрілюють з артилерії, реактивних систем залпового вогню,
балістичними ракетами, зафіксовані факти застосування заборонених
міжнародними конвенціями касетних та фосфорних бомб. Найганебніший
воєнний злочин – обстріл будинків, позначених червоним хрестом.
Від початку повномасштабного вторгнення російські окупанти зруйнували
або пошкодили понад 3 тисячі закладів освіти, понад 1 тисячу закладів охорони
здоров’я, майже 150 лікарень не підлягають відновленню. Під час бойових дій
знищено або пошкоджено чимало об'єктів культурної спадщини – пам’яток
історії, археології, архітектури та містобудування, монументального мистецтва
України. Через російську агресію в Україні постраждали майже 1 200 об’єктів
культурної інфраструктури (з них понад 400 зруйновані), а також пам’ятки
культурної спадщини. Найбільших втрат і збитків культурна інфраструктура
зазнала в Донецькій, Київській, Харківській, Луганській, Миколаївській,
Запорізькій, Сумській та Херсонській областях.
